Після встановлення імплантів можливі такі види протезування зубів: умовно знімне, незнімне та знімне. Більш поширене незнімне протезування в силу багатьох психологічних переваг. Нерідко підштовхує до встановлення імплантів банальний страх перед препаруванням зубів під коронки для мостоподібного протезу або просто небажання пацієнта обточувати та свердлити здорові зуби для встановлення класичних незнімних конструкцій. Це цілком природно.

Головною особливістю протезування на імплантат є відсутність фізіологічної рухливості імплантів. В нормі періодонт виконує функцію амортизатора, чого не спостерігається в імплантах, які вмонтовані безпосередньо в кістку. Це може призвести до перенавантаження імпланта і кістки, і в подальшому призвести до відторгнення імпланта та руйнування кістки. Тому при протезуванні обов’язковою умовою є дотримання правил передачі жувального тиску та врахування всіх аспектів роботи щелепно-лицьового апарату. Застосування сучасних конструкцій та технологій дозволяє звести ризик перенавантаження до нуля.

Незнімні протези виготовляються з однорідних матеріалів і з дотриманням оптимального співвідношення кількості імплантів і кількості зубних протезів на них: від 1:1 до 1:1,5. Ідеальний варіант: один імплант – один зубний протез. Іноді для відновлення молярів використовують формулу 2:1, тобто один зубний протез спирається на два імпланти. В цьому випадку ризик перенавантаження буде направлятися до нульового показника.

Зняття відбитків при протезування на імплантах виконується з використанням спеціальних трансферів, за допомогою яких отримується модель з точним розташуванням імплантів в щелепі. Це дозволяє обробляти абатменти безпосередньо на моделі, що забезпечує більш точну роботу і позбавляє пацієнта неприємних відчуттів при препаруванні (обпилюванні) в порожнині рота.